тепер у нас 2 коти - прижився сіренький :))
спочатку ми думали, що він вийшов від когось з будинку і загубився, проте те, як він хутко рветься в машину і впевнено швидко залазить на заднє сидіння, підказує, що його просто викинули з машини - певно, діти влітку на дачі ним бавилися, а до києва забирати не захотіли, то й випустили на трасі, але у великому селі, де люди ходять - авось, хтось підбере

ну і добре, бо кіт просто чудовий, флегматичний, спокійний, не агресивний, діти його мордують, він тихо терпить, не дряпається, не кусається :)) спочатку поривався розгрібати землю у вазонах, то ми зрозуміли, що він так шукає лоток і наловчилися випускати його на вулицю для реалізації всіляких таких потреб :))

поки що в нього лише імені нема - так і кличемо малим :))

коли я вписувала Марка у свій закордонний паспорт, були потрібні лише мій закордонний, мій рідний паспорт, свідоцтво про народження малого і нотаріально завірена заява тата, що він не проти, щоб марко був вписаний в мій паспорт (яку начальниця овіру сама й завірила, оскільки її підпис має силу нотаріального)
коли вписувала Ілька туди ж, від мене вимагали обидва моїх паспорти і нотаріально завірену копію Ількового свідоцтва про народження, юриної згоди вже не потребувалося

тепер старшому 5 років, треба вклеїти його фотку в мій же паспорт. від мене знову вимагають мій закордонний, оригінал і копію українського, 2 фотки малого та знову нотаріально посвідчену копію маркового свідоцтва про народження плюс 8,5 грн держмита та 19 грн - за послуги якогось державного підприємства, яке я в очі не бачила ...

але найцікавіше те, що самого малого в овір не треба, себто чисто теоретично, я можу вклеїти у свій паспорт фотокартку будь-якої дитини 4-6 річного віку і спокійно-преспокійно вивезти її за межі України...

по дорозі з садка прибився до нас підсвинок-котик
ми його і так і сяк просили не йти за нами, навіть кишкали, а він, вперто ховаючись у траві, не відставав
прийшли додому - шмигнув у подвір'я, вже при світлі побачили, що він таки малий - десь місяців5-6, такого приємного сірого кольору з гарненькою мордочкою, виявився чистим і ситим, ще й котом :)
поки забрали до хати, бо шкода - на вулиці морозець і собаки, але треба думати, що з ним робити далі

як його повернути власникам, бо він явно домашній?
зробити фотку і повісити оголошення на найближчому магазині?

непомітно розміняла четвертий десяток  - просто проспала :))
нічого страшного не сталося: роги не виросли, свинячі вушка теж :)))

життя прекрасне :)) подарували гроші на посуд, сукню, вишиванку і на що ще душа просить :)))

поки муж мився, менший витягав з шафи одяг, Мароко, ще сидячи на своєму горішньому поверсі розказав мені таке: "знаєш, у нас коло садочка вчора музика була. і знаєш колись була війна. були тут танки, стріляли. знаєш, то на україну напалі нінці. ну не такі нінці, що черепашки-нінці, а такі справжні." підозрюю, що музика була в честь чергової річниці визволення України, а вихователька спробувала їм пояснити цей факт.

щойно виграла у Вітьки (8-річного племінника)4 партії в шашки :))
це при тому, що він у діда виграє, а я і не памнятаю, чи можна назад ходити і чи обов'язково бити :)))

грати з ним смішно, бо я бачу, що ми однаково ідіоти - ніхто з нас не прораховує варіанти наперед, навіть на 1 хід, граємо інтуїтивно :))

в принципі, я-то як стара тітка розумію, що треба хоч на секунду перебрати всі можливі варіанти і подивитися, що буде в кожному випадку, а малий - таки ні
весь смисл нашої гри звівся до педагогічного моменту - спробувала йому пояснити, що треба уявити, що твій суперник зробить, коли ти походиш так чи так :)))

марко мріє про жигулі і навіть збирає свої щотижневі кишенькові 10 гривень саме на цю покупку :)
мало того, він мріє купити конкретне авто, яке постійно припарковане біля нашої автостанції, з надписом "продається", з жахливими синіми фарами-пісялками - останнім писком рагульського тюнінгу...

я страждаю і мучуся від такого його вибору, але мовчу - тренуюся в очікуванні невістки :)))

вчора ми якось разом натрапили на рекламу джелі, марко уважно подивився, послухав і вирішив купувати вже джелі :) але уточнив у мене, чи гарна машина ця джелі. я призналася, що не дуже. марко подумав і сказав, що тоді таки треба купувати жигулі. я чемно зауважила, що ті жигулі теж не добра машина...

марко знов посидів секунд 30 мовчки - чапай думав. нарешті сказав: "то куплю, значить, хонду.  хонда ж добра машина?"

все, тепер я сиджу, чекаю, поки син возитиме мене, стареньку, на хонді на базар :))

ми щойно увімкнули опалення :))

з самого ранку ллє дощ, і хоча ні на вулиці, ні в будинку не є холодно, ми вирішили увімкнути котел, щоб стіни не набирали вологи

начитавшись останнім часом всякого негарного про тефлон, вчора купила собі сковорідку і маленьку каструльку з нержавійки
ну такі гарні, що просто шкода їх використовувати :)

тепер мене трохи підгризає совість за потрачені гроші, а я тихенько мрію ще й про велику каструлю (варити макарони) :))

це просто:
потяг київ-львів
потяг ковель-чернівці
автобус чернівці-сучава
потяг сучава-брашов
автобус брашов-бран
плюс трохи громадського міського транспорту і таксі :))

з мого вікна видніється замок Дракули, до нього - метрів 300-400 :))
післязавтра в нас екскурсія в туди :)

на кожному кроці продається дракула'с блад :)

загалом, румунія надзвичайно схожа на україну

це просто фантастика

забирала вчора паспорт з візою: крізь ковану чорну браму маєш  просунути тітоньці папірчик, який тобі видали, коли здавався паспорт, через кілька хвилин вона виносить з будинку посольства твій паспорт і пропихує тобі в дірку воріт :)))

європа!

я, певно, трохи збоченка, але страшенно люблю звичайний коров'ячий сир (але не сухий і твердий, а мнякенький, вологий, з жовтими вершковими прошарками) з каррі та аджикою :))
а якщо ще з шматочком батона і щойно звареним яйцем - ням-ням :))

просто одного разу, я випадково посипала сир каррі - то була щаслива помилка :))

цікаво чи там, звідки каррі, його з сиром їдять? :)


а ви що любите незвичайного поєднувати?

на позаминулий, здається, ДР презентувала мені кума річну передплату на Новинар
журнали чемно приходили щотижня, аже поки якісь недобрі люди не прикрили лавочку

компанія, через яку відбулася передплата, надала мені вибір, що саме отримувати замість Новинаря до кінця терміну передплати - Идеи для Вашего дома чи Корреспондент

оскільки останній я якось не люблю, то віддала перевагу Идеям
тут історія закінчилася, бо більше ніяких друкованих видань від компанії Френдлі маркетинг я не отримала

уявіть собі моє щире здивування, коли вчора - через рік після описаних подій - поштарка привезла свіжий номер Корреспондента :)))

специфічний, бо свято таке якесь не святкове - принаймні мені аж моторошне

так ось, мама каже, що нині не варто різати ножем нічого круглого - себто схожого на голову... (кавунчик буду розбивати і жерти ложкою :)))
а є такі люди, які взагалі нині ножа в руки не беруть

а ви що думаєте з приводу таких заморочок і таких свят?

цьогоріч осінь вельми пунктуальна - нинішні ранкові 9 градусів тому підтвердження :))

в останній день літа  розібрала і перепрала гори брудного одягу з чергових мандрів брусилів-київ-львів-славсько-львів-київ-брусилів, закрили з мамою томатний і яблучний соки на зиму

в останній день літа діти повернулися в садочок після вдомісячної перерви: ілько плакав, марко нічого не їв - стрес...
забирала обидвох ровером з добряче спущеними колесами - їхати під гірку з 22 кілограмами у велокріселку тяжко :)

в останній же день літа ількусика щось вкусило, за ніч ліва щока від верхньої губи до нижньої повіки роздулася страшно, малий сам не спав і нам не давав цілу ніч спатки... зараз валяється зі мною і мультиком - будем засинати скоро :)

такі от пироги :)

dibrov-s.livejournal.com/117636.html

це просто триндець - типу прививки тут ні при чому в жодному випадку...

продаємо, причина продажу - меншому подарували на ДР новий бебі-конфор мобі, то ми і старшому купили такий же в таких же кольорах, щоб не гризлися

універсального блакитно-кавомолочного кольору
2 роки було у вжитку, ні разу не було не те що в аварії, навіть в екстренному гальмуванні
4 рази пралася обшивка (від шоколаду в основному) - трохи постиралися надписи чікко
загалом кріселко в доброму стані, єдине, що ще на самому початку користування вилетіла пружина, яка фіксує нахил спинки - нам це не заважало

щойно глянула на сайт чікко - вони за нове просять 1400 грн (http://www.chicco.com.ua/chicco-60855.html)
віддамо за 200 в добрі руки

виперу нашу обшивку, сфоткаю і викладу пізніше :))

скільки всього за останній місяць відбулося - а писати так ліньки...

ми були в Кременці, Львові, Славському, Польщі, Жовкві, Крехові, Тухлі

в Тухлі сходили на Захара Беркута -  8 км туди й назад з перепадом висот метрів 400, Марко все сам, Ілька метрів 300 туди і всю дорогу назад татко віз на шиї

Ілько навчився дуже добре їздити на триколісному ровері

відсвяткували татових 60 років, Іллі та Ількових 3 роки

приїздила на вечір Юркова двоюрідна сестра з Москви - вона в Києві на семінарі якомусь зараз

вчора Марко на шкільному стадіоні пробіг 800 метрів, сьогодні хоче ще :))

сьогодні Ілько перший раз в своєму житті цілу ніч спав сам у своєму ліжку -  я щаслива :)))

ілько вчора вчинив теракт просто під входом до Львівської ратуші - виблював молочний коктейль :)))

ми все ще не в сізо :)